- мандрівець
- —————————————————————————————мандрі́ве́цьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
мандрівець
Смотреть что такое "мандрівець" в других словарях:
мандрівець — івця/, ч. Те саме, що мандрівник … Український тлумачний словник
мандрівник — (той, хто мандрує, подорожує), мандрівець, подорожній, подорожанин, подорожник, пройдисвіт, обходисвіт, вояжер, піліґрим … Словник синонімів української мови
вандрівець — іменник чоловічого роду, істота мандрівець діал … Орфографічний словник української мови
вандрівець — вця, ч., діал. Мандрівець … Український тлумачний словник
Романько, Олег Валентинович — Олег Валентинович Романько Род деятельности: историк, преподаватель Дата рождени … Википедия
Этимологический словарь — Этимологический словарь это словарь, содержащий информацию об истории отдельных слов, а иногда и морфем, то есть информацию о фонетических и семантических изменениях, которые они претерпели. Крупные толковые словари также могут содержать… … Википедия
Алчевская, Христина Алексеевна — Христина Алексеевна Алчевская укр. Христина Олексіївна Алчевська … Википедия
Украинское движение — У этого термина существуют и другие значения, см. Украинское движение (книга). «Украинское движение» (укр. Український рух) общая для ряда понятий и определений дефиниция, характеризующая процесс построения украинского государства и нации.… … Википедия
дорога — 1) (смуга землі, якою їздять і ходять), шлях, путь; шосе, траса, артерія, маґістраль (яка з єднує великі міста, важливі центри); автострада (для масового автомобільного руху); автобан (широка маґістраль, призначена для швидкісного руху автівок);… … Словник синонімів української мови
бандурист — а, ч. 1) Музикант, який грає на бандурі, або співак, що акомпанує собі на бандурі. 2) етн. На Україні з давніх часів – мандрівний народний співець, який акомпанував собі на бандурі й нерідко сам складав пісні та думи; кобзар … Український тлумачний словник
